15 квітня біля пам’ятного знаку Борцям за волю та незалежність України знову людно – громада зустрічає загиблого земляка Олександра Євгеновича Зінчука.
Біль, сльози, розпач…
Священники Православної Церкви України відслужили громадську панахиду і велелюдною процесією тіло востаннє провадили до рідного дому Героя.
Захисник України Олександр Зінчук боровся з російським загарбником з 2014-го.
Чоловік пройшов не одну «гарячу» точку, останнім часом разом з побратимами протистояли ворогу на Донецькому напрямку. За офіційними даними, молодший сержант 110-ої окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Олександр Зінчук загинув 15 лютого 2024 року в районі населеного пункту Авдіївка Покровського району Донецької області.
Авдіївка – місце жорстокого та довготривалого протистояння, яке через постійні обстріли перетворилося на суцільну руїну. Місто, яке забрало життя сотень, тисяч українських захисників, які стояли у його обороні не на життя, а на смерть.
Загибель військовослужбовця Олександра Зінчука пов’язана з гучним воєнним злочином, який вчинила росія, грубо порушуючи норми міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій.
Відхід нашого земляка та його побратимів із позицій «Зеніт», за свідченнями очевидців, відбувався в умовах безперервного бомбардування авіацією та артилерійських обстрілів, постійних атак FPV-дронів, атак на евакуаційні автомобілі, обстрілів евакуаційних шляхів.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів, що через цілковите оточення опорного пункту «Зеніт» українське командування ухвалило рішення зв’язатися з координаційним центром та організаціями, які ведуть переговори з російською стороною.
Домовлялися про надання допомоги українським пораненим беззбройним військовим відповідно до міжнародних законів. За словами омбудсмена, російські військові повідомили координаторам цього процесу, що погоджуються евакуювати поранених українських захисників і надати їм допомогу, а надалі обміняти.
Однак згодом російська сторона оприлюднила відео із захопленої позиції «Зеніт», на якому було п’ять розстріляних українських військових. Серед них - і наш земляк Олександр Зінчук.
Довгою та важкою була остання дорога загиблого додому. Захисника вдалося повернути завдяки репатріаційному заходу з обміну тілами та ідентифікації.
Відспівали Героя Олександра Зінчука у місцевому храмі Архістратига Михаїла.
Попрощатися з загиблим та віддати останню шану мужньому захиснику та оборонцю України прийшли рідні та друзі, побратими, представники влади, сусіди і однокласники, просто небайдужі рожищани, які розуміють, що ми тут живемо у відносному спокої завдяки таким мужнім патріотам, як Олександр Зінчук.
Під постріли військових та мелодію Державного Гімну рідна земля прийняла на вічний спочинок зболене тіло загиблого. А синьо-жовтий стяг, яким була вкрита домовина, військові передали синові Героя, як символ вільної держави, за яку віддав життя його батько.
Вічна пам'ять, честь і слава лицарю Небесного війська Олександру Зінчуку!